Як розрахувати витрати тканини

Витрати тканини на плаття або спідницю можна розрахувати за допомогою типових норм, які використовуються при пошитті одягу. Вони, як правило, застосовуються при масовому пошитті одягу і призначені для стандартних розмірів і типових фігур. Для фігур, що мають нестандартні розмірні ознаки, розрахунок витрати тканини на пошиття різних виробів можна зробити, застосовуючи певні правила.

Якщо це чоловічий чи жіночий костюм, то до довжини піджака додають довжину рукава з припущеннями для підгину низу виробу і рукава. Також розраховується витрата тканини і для сорочки.

Для розрахунку витрати тканини на штани вимірюється довжина брюк до талії, і додається до цієї мірки 15 - 25 см.

Витрата тканини на спідницю для жінки стандартної фігури укладається в одну довжину спідниці плюс приблизно 10 см.

На пальто або халат тканину купується з розрахунку довжини виробу плюс довжину рукава.

Ці приклади є приблизними орієнтиром розрахунку витрати тканини на той чи інший виріб. На ділі, виникає безліч додаткових нюансів, що впливають на збільшення витрат тканини, в порівнянні з запропонованими цифрами. Наприклад, ширина тканини, нестандартні розміри фігури, наявність додаткових оздоблювальних деталей, малюнок тканини і т.п. Деякі з них можуть привести до значного збільшення витрат. Наприклад, жінки, що мають об'єм стегон понад 130 см змушені купувати на звичайну пряму спідницю дві довжини тканини.

1. Витрати тканини залежно від ширини тканини

Залежно від ширини тканини і фасону виробу потрібна різна кількість тканини.

Якщо одяг кроїти з тканини шириною до 100 см, то витрата тканини відповідно буде більшою, ніж при крої одягу з тканини шириною 150 см. Це ж правило відноситься і для розрахунку витрати тканини при пошитті постільної білизни. Так, наприклад, з тканини шириною 220 см зшити постільну білизну вигідніше, ніж з тканини шириною 150 см. Тобто, чим ширша тканина - тим менші її витрати.

Для одягу складного фасону, одягу, з безліччю додаткових декоративних елементів, складних фасонних або рельєфних ліній, витрата тканини також буде значно більшою.

Значно більше буде потрібно тканини і для пошиття одягу, скроєного по косій. Так, наприклад, щоб зшити спідницю-сонце, напівсонце потрібно тканини не менше 150 см.

При розрахунку витрати тканини для одягу беруть до уваги і розмір виробу, тобто окружність грудей, а також зріст людини.

2. Чим вищий зріст, тим більше витрата тканини

При одному і тому ж розмірі виробу, але при різному рості потреба в тканині буде неоднаковою. Природно, що при високому рості необхідно тканини більше, ніж при середньому і низькому рості. Однак, крім прямого зв'язку існує ще другорядний, оскільки часто зріст людини пов'язаний зі збільшенням інших мірок. І для брюк потрібно купити тканини не 125 см, а 2 метри.

Залежно від зросту людини об'єднують його ростові ознаки в п'ять груп. Наприклад, для жіночої фігури приблизний поділ по росту буде наступним:

1-й зріст - 149-154 см

2-й зріст - 155-160 см

3-й зріст - 161-166 см

4-й зріст - 167-172 см

5-й зріст - 173-177 см

3. Приблизні норми витрат тканини основних видів одягу

Нижче наводиться приблизні витрати тканини на деякі види виробів:

Дитяче або підліткове пальто. При ширині тканини 140 см необхідно дві довжини пальто плюс 15-20 см на підгин низу, так як він має бути не менше 7-10 см, щоб була можливість подовжити пальто, коли дитина підросте.

Жіноча нічна сорочка. При ширині тканини 90 см. Витрата тканини 2,5 довжини сорочки.

Пряма спідниця. При ширині тканини 140 см необхідно взяти одну довжину спідниці плюс 10 сантиметрів - запас на підшивку низу і обробку верхньої лінії.

Жіноча блузка. При ширині тканини 90 - 110 см необхідно тканини дві довжини блузки і одна довжина рукава.

Чоловіча піжама. При ширині тканини 90 см витрата тканини становитиме дві довжини брюк, три довжини куртки, дві довжини рукава; на комір і кишені додають 20-30 см. Або вдвічі менше при ширині тканини 150 см.

Штани. При ширині тканини 140 см необхідно взяти одну довжину брюк плюс 10-15 см для дітей і підлітків, і 20-30 см для дорослих, в залежності від повноти фігури.

4. Розрахунок витрат тканини для будь-якого одягу

Визначити витрату тканини на вироби можна ще одним способом. Складають основне креслення викрійки за знятою міркою в масштабі. Зазвичай масштаб беруть 1:4 або 1:5. Креслення викрійки в масштабі складають у такий спосіб:

Сантиметр ділять на чотири або п'ять рівних частин і кожний розподіл приймають умовно за один сантиметр. Якщо за фасоном передбачено моделювання, то на кресленні викрійки наносять лінії фасону і по намічених лініях моделювання розрізають викрійку.

Потім в тому ж масштабі (1:4 або 1:5) викреслюють передбачувану для виробу ширину тканини в умовних сантиметрах, а довжину тканини поки беруть довільно. Викреслювати повну ширину тканини необхідно в тому випадку, коли розкрій виконується "в розворот", тобто коли тканина складається по поперековій нитці. Краї тканини в цьому випадку будуть проходити з двох сторін.

Але розкрій часто виконується "в згин", коли тканина складається по дольовій нитці. В цьому випадку ширину тканини потрібно викреслювати в два рази менше її дійсної ширини. Краї в цьому випадку будуть з одного боку, а з іншого боку буде згин тканини. Наприклад, ширина тканини 140 см, викреслюється ж ширина тканини 70 см (в прийнятому масштабі).

Далі викрійки, або їх деталі, розкладають в межах накресленої в масштабі ширини тканини, враховуючи при цьому надбавку на шви і вимоги до напрямку нитки в деталях за встановленим фасоном. Розкладені деталі викрійки дозволяють точно розрахувати витрати тканини на виріб.

5. Як правильно розкладати і кроїти тканину

Після того, коли Ви розрахували витрати тканини і купили її в магазині, природно вам доведеться її кроїти. Кілька порад про те, як правильно розкладати деталі викрійки на тканині.

Після декатирування, тобто прасування тканини з парою по виворітній стороні, виготовлені деталі викрійки розкладають на тканину.

Розкрій тканини починається з розкладки великих деталей: спідниці, спинки, рукавів. Між ними розташовують дрібні деталі: пояс, манжети, коміри, кишені і інші.

Всі основні деталі виробу, якщо інше не передбачено фасоном, повинні розкроюватися по частковій нитці.

Пояс, комір і деталі кишені, в залежності від фасону, розкладають в різних напрямках: і по частковій нитці, і по поперечній, і по косій.

При розкроюванні симетричних (парних) деталей тканину складають "в згин" вдвічі по частковій нитці, лицьовою стороною всередину.